Чернівчанка Алекс Ріф обрана депутаткою ізраїльського Кнесету

Історія дівчинки з Чернівців, яка разом із родиною репатріювалася до Ізраїлю у п’ятирічному віці, отримала нове продовження: сьогодні Алекс Ріф стала частиною ізраїльського парламенту. Її обрання депутаткою Кнесету - важлива подія не лише для громади репатріантів із колишнього Радянського Союзу в Ізраїлі, а й для єврейської громади Чернівців - міста, де вона народилася.Громадська діячка, письменниця, поетеса та правозахисниця, Алекс пройшла шлях від дівчинки-репатріантки до однієї з помітних постатей ізраїльського громадського та політичного життя. Протягом багатьох років вона боролася за права репатріантів, домагалася реформ у сфері інтеграції та захищала інтереси літніх вихідців із колишнього СРСР.Алекс Ріф народилася в Чернівцях у 1986 році. У 1991-му, коли їй було лише п’ять років, її родина репатріювалася до Ізраїлю та оселилася в Нетанії.Її батьки, дипломовані радянські інженери, зіткнулися зі складним процесом інтеграції в новій країні. Попри професійну освіту, їм довелося починати практично з нуля: мати працювала прибиральницею, батько - електриком.Спостерігаючи за труднощами батьків і дорослішаючи на перетині двох культур, Алекс поступово сформувала власну громадянську позицію. Саме особистий досвід родини репатріантів значною мірою визначив її подальшу громадську діяльність.Алекс здобула вищу освіту в Єврейському університеті в Єрусалимі. Вона закінчила бакалаврат за спеціальністю «Державне управління та бізнес», а згодом здобула ступінь магістра в галузі публічної політики.Алекс Ріф належить до так званого покоління 1.5, або півтора покоління. Цей соціологічний термін позначає людей, які переїхали до іншої країни в дитячому або підлітковому віці, зазвичай до 12-14 років.Вони посідають особливе місце між першим поколінням іммігрантів, які сформувалися в країні походження, та другим поколінням, народженим уже в новій країні.Представники покоління 1.5 навчаються в школах нової країни, опановують її мову й культуру, стають частиною місцевого суспільства, але водночас зберігають дитячі спогади, культурну спадщину та родинний зв’язок із батьківщиною своїх батьків. Для багатьох із них питання ідентичності полягає не у виборі між двома культурами, а в пошуку можливості гармонійно поєднати обидві.У 2015 році Алекс Ріф стала однією із засновниць «Культурної бригади» (Брігада тарбутит). Головна ідея цього руху полягала в тому, що культурна спадщина та родинна пам’ять репатріантів 1990-х років не повинні зникати під тиском політики «плавильного котла». Навпаки, культурний досвід вихідців із колишнього СРСР має стати органічною частиною ізраїльського суспільства.У 2018 році Алекс видала автобіографічну поетичну збірку «Дурненька режиму» («Типшонет міштарим»), присвячену життю дівчинки-репатріантки в Ізраїлі 1990-х років. За цю книжку вона отримала премію Міністерства культури Ізраїлю для поетів-початківців, а також премію фонду «Матнаель».У 2020 році Алекс Ріф заснувала й очолила «Лобі мільйона» (One Million Lobby) - громадську адвокаційну організацію, яка представляє інтереси громади репатріантів із колишнього Радянського Союзу в Ізраїлі, що налічує близько 1,2 мільйона осіб.Організація стала майданчиком для просування інтересів репатріантів у Кнесеті та уряді. Серед основних напрямів її роботи були підвищення виплат малозабезпеченим літнім репатріантам, реформування процедури визнання іноземних дипломів, захист громадянських прав ізраїльтян, які стикаються з бюрократичними перешкодами під час підтвердження єврейського походження, а також представлення інтересів вихідців із колишнього СРСР на державному рівні.Влітку 2026 року Алекс Ріф залишила посаду генеральної директорки «Лобі мільйона» та перейшла у велику політику, приєднавшись до партії «Яшар!» на чолі з Гаді Айзенкотом. У межах партійної діяльності вона очолила розробку комплексної програми підтримки та інтеграції як нових репатріантів, так і тих, хто приїхав до Ізраїлю багато років тому.Тепер Алекс Ріф представляє інтереси своєї громади вже на парламентському рівні. Її обрання до Кнесету символізує зростання участі вихідців із колишнього СРСР та їхніх дітей у формуванні політичного й суспільного порядку денного Ізраїлю.Про культурну ідентичність і політику «плавильного котла» Алекс Ріф говорить:«Жахливо, коли хтось намагається стерти частину досвіду людей, як це відбувалося в межах політики "плавильного котла" у 1950-1960-х роках. Від цього ми лише програємо: коли від людей вимагають стерти своє минуле, вони втрачають зв’язок із попередніми поколіннями. У цьому немає жодної потреби».Про єврейську державу та культурне розмаїття:«Єврейська держава - це держава, яка поважає всіх євреїв. Ізраїль може процвітати у своєму розмаїтті, і це не шкодить ані ізраїльській ідентичності, ані єврейству репатріантів».Історія Алекс Ріф - це історія дівчинки з Чернівців, яка зуміла перетворити особистий досвід репатріації на масштабну громадську місію. Сьогодні вона представляє в ізраїльській політиці не лише своє покоління, а й інтереси сотень тисяч людей, для яких збереження культурної ідентичності та повноцінна інтеграція в ізраїльське суспільство є однаково важливими цінностями.Олег Хмельницький (Чернівецька єврейська газета «Czernowitzer Zeitung»)